Оксана Лівач: шлях до перемоги

У цьому інтерв'ю говоримо про Кубок світу з боротьби, шлях до перемоги та мотивацію.

Оксана Лівач — українська борчиня вільного стилю, призерка чемпіонату світу та чемпіонка Європи.

Дивіться повну версію інтерв'ю тут: 

https://www.instagram.com/p/CmhO-GMqc_V/ 

***

- Нещодавно ви здобули перше для України золото Кубка світу з боротьби. Як пройшов Кубок і що ви відчуваєте?

- Дуже щасливі повернутися в Україну з такою вагомою перемогою для нас. Українські борчині найсильніші і найпотужніші, і ми довели це. Я щаслива бути в цій команді і привезти Україні цю перемогу. Ми попали в групу з монголами та японцями, тобто це азіатська школа боротьби, яка вважається досить потужною. Ми в рівній боротьбі вийшли в фінал, і в фіналі ми зустрілися з командою Китаю. Вони дуже фізично сильні, і конкурувати з ними дуже складно. Але в фіналі ми хотіли перемогти більше, і ця перемога нам була потрібніша. Нами рухав дух незламності, дух боротьби до кінця за перемогу. Наразі це надзвичайний результат, і я пишаюся кожною з команди.

- Хто підтримував у цей час? Від кого була найсильніша підтримка?

- Підтримка була однозначно від наших тренерів, від партнерів по команді, і надзвичайна підтримка була від самих людей, які були на тому чемпіонаті. Чемпіонат проходив у США, і люди до нас дуже приязно ставилися, дуже співчували, підтримували нас, говорили теплі слова, і це також додавало духу. Все це в сукупності дало такий результат. Підтримка була шалена, і це нас окриляло, давало силу, мотивацію і оцей дух незламності.

- Яка атмосфера була на змаганнях?

- Відчувалася гордість за свою країну, за те, що ми представляємо Україну на своєму спортивному фронті. Мені здається, нами пишався весь світ. Відчувалася любов людей до спорту, любов до нашої країни, співчуття і підтримка.

- Яким був ваш режим харчування та тренування перед Кубком світу?

- До Кубку світу ми були на олімпійській базі у США, тобто ми проходили підготовку там. Це був міжнародний збір, ми тренувалися всі разом. Це був непростий тренувальний табір, адже він був на висоті, в горах, і тренуватися там вдвічі складніше, але ми справилися з цим завданням.

- Чи є принципова різниця між американським та українським майданчиком?

- Порівнювати складно, тому що ми розуміємо, що Сполучені Штати - дуже розвинена країна і там умови тренування на надзвичайно високому рівні: медикаменти, відновлення, умови в залі, тренажери, сама база, харчування. Звичайно, в таких умовах тренуватися було комфортно.

- Який у вас був графік під час перебування в Америці?

- О 6:30 ми прокидалися і одразу рушали на сніданок. Ранкове тренування у нас було на 9 годину. Тренування проходило десь дві години, потім був час для відновлення до 12 години це розтяжки, сауни, джакузі. З 12 до 13 був обід. Після обіду невеличка перерва і знову тренування, на 15 годину. Після вечірнього тренування був досить-таки вільний вечір. Основою дня було тренування та відновлення.

- Як проходили перші місяці тренування після початку війни? Чи була перерва?

- Звичайно, це був складний період для нас. Спорт відійшов на задній план, всі думали, як вижити і що робити взагалі далі. Перший період - це був період шоку. Ми сиділи вдома, ми не могли ніяк займатись спортом. Через 1,5 місяці нас почали збирати тренери, почали думати, як зробити, щоб наш спорт не розпався, спортсмени не порозбігалися. Нам запропонували поїхати тренуватися за кордоном збірною, це була Угорщина, Будапешт. І це була підготовка якраз до чемпіонату Європи. В кінці березня був чемпіонат Європи, і вже після того почали думати, як зробити тренувальні збори в Україні. Ще десь місяць була невідомість, тренувались вдома, і в червні почалися тренувальні збори в Україні. З травня-червня ми вже почали активно, нормально тренуватися.

- Який головний аспект для відновлення?

- По-перше, я б порадила для хорошого відновлення не впадати в відчай, не здаватися, шукати вихід із будь-якої ситуації. Найголовніше, звичайно, це сон, правильне харчування, додаткове харчування у вигляді спортивного харчування. Для відновлення після травми важливо мати лікаря-реабілітолога, тому що самому зараз складно відновлюватися.

- Яка найголовніша мотивація для вас зараз?

- Можу сказати, що, звичайно, війна внесла корективи в наше життя і цінності наші змінилися. Зараз є мотивація перемагати на всіх фронтах. Кожна людина фахівець у своїй сфері, і там вона має вижати з себе максимум, для того щоб ми змогли будувати нашу країну, щоб ми змогли достойно її представляти і виборювати нашу свободу та перемогу. Для мене мотивація, оскільки я спортсмен, - це здобувати медалі найвищого ґатунку, перемагати на чемпіонатах Європи, чемпіонатах світу і однозначно на Олімпійських іграх. Хочеться показувати гарний приклад молодому поколінню, щоб вони мали на кого рівнятися.

- Які плани у вас та вашої команди?

- Однозначно трішки відпочинку (я думаю, це буде тиждень), адаптуватися до нашого часу, бо ми тільки вчора повернулися зі Сполучених Штатів, і заново включатися в роботу. Ми дівчата трудолюбиві, працюємо на всі сто, можливо, і більше. Поставлені нові завдання, нові виклики. Наступний рік у нас також буде дуже плідний, буде дуже багато важливих змагань. Тому готуємося, не розслабляємося.

- Яке найближче календарне змагання?

- На початку лютого будуть рейтингові турніри. Ці турніри дають нам рейтингові очки для олімпійської кваліфікації. Потім буде чемпіонат Європи, влітку буде другий рейтинговий турнір, і восени буде найважливіший турнір наш - це ліцензійний чемпіонат світу, де будуть виборюватися путівки на Олімпійські ігри в Париж 2024.

- Які, на вашу думку, три найголовніші елементи тренування?

- Дисципліна, наполегливість і віра.

(інтерв’ю від 23.12.2022)